У К Р А
Ї Н А
БЕРЕЖАНСЬКА РАЙОННА
ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
ВІДДІЛ ОСВІТИ
|
|
"29 " вересня 2014р.
№ 823/01-17
Керівникам загальноосвітніх
навчальних закладів,
вчителям
1 класу
Надсилаємо для використання в
роботі вчителями перших класів методичні рекомендації щодо
створення сприятливих умов для адаптації першокласників в початковій школі до
систематичного шкільного навчання .
Просимо довести ці матеріали до
відома ( додаток).
Начальник відділу освіти П.М.ДОВБЕНКО
Михальчук Г.В., 2-23-05
Додаток
Рекомендації
щодо створення сприятливих умов
для
адаптації першокласників до
систематичного
шкільного навчання
Відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного
стандарту початкової загальної освіти» у 2012/13 навчальному році було
розпочато поступове впровадження Державного стандарту початкової загальної
освіти.
Інформуємо, що у 2014/2015 навчальному
році для організації навчально-виховного процесу учнів 1- х класів чинними
залишаються методичні рекомендації від 01.06.2012 року № 1/9- 426 «Щодо
методичних рекомендацій з базових дисциплін» додаток, (Інформаційний збірник та
коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 17, 2012).
Відповідно
до рекомендацій, поданих в цьому листі, звертаємо увагу на важливість створення
сприятливих умов для безболісної адаптації першокласників до систематичного
шкільного навчання.
1. При складанні розкладу уроків необхідно дотримуватись оптимального
співвідношення навчального навантаження протягом дня, тижня з урахуванням
психофізіологічних та фізичних можливостей першокласників. Доцільно чергувати
протягом дня навчальні предмети природничо-математичного і гуманітарного циклів
з уроками фізичної культури, курсу «Основи здоров’я», музичного та
образотворчого мистецтв, трудового навчання. Навчальні предмети, що вимагають
значного розумового напруження — мови, математику, — доцільно ставити у
розкладі другими і третіми уроками. Навчальні предмети, пов’язані з активною
руховою діяльністю, а також предмети «Основи здоров’я», «Природознавство», музичне
мистецтво, образотворче мистецтво, трудове навчання можна проводити на
третьому-четвертому уроках. А от заняття з навчального предмета «Фізична
культура» у першому класі варто проводити лише на заключних уроках. Четвер
рекомендується планувати у розкладі як розвантажувальний день. У цей день можна
проводити уроки з предметів оздоровчо-фізкультурного та мистецького
спрямування.
2.
З метою
уникнення перевантаження впродовж вересня — жовтня
на четвертих уроках доцільно використовувати,
нестандартні форми організації
навчального процесу. Протягом
цього часу учитель може планувати проведення окремих навчальних занять у формі уроків-екскурсій,
уроків-імпровізацій, уроків-ігор, уроків-театралізацій тощо. Так, протягом цих
8 тижнів потрібно щоденно проводити по одному нестандартному уроку (загалом 40
годин навчального навантаження) за рахунок 24 уроків фізичної культури і 16
уроків з інших предметів. Наприклад, можна провести в цей період заключними
уроками 5-6 уроків-ігор, уроків-театралізацій та уроків-екскурсій з предмета
«Основи здоров’я», 2-3 екскурсії з предмета «Природознавство», 4-5 уроків-ігор
та уроків-екскурсій з математики, 1-2 екскурсії з образотворчого мистецтва, 2-3
екскурсії з трудового навчання, 2-3 уроки-театралізації з музики.
У класному журналі, (графа «Домашні завдання»), потрібно
вказувати форму проведення уроків, якщо вони проводяться не в класно-урочній
формі. Наприклад, «урок – театралізація», «урок-екскурсія», «урок-гра» та інші.
В адаптаційний період навчання першокласників виявляється
специфіка організації уроків з окремих предметів.
Уроки фізичної культури протягом перших двох
місяців (24 год, по 3 уроки на тиждень) спрямовані в першу чергу на розвиток і
удосконалення рухів дітей і, якщо дозволяють погодні умови, обов’язково проводяться на свіжому повітрі.
Уроки з курсу
«Основи здоров’я» рекомендується проводити, активно поєднуючи
навчально-пізнавальну і оздоровчо-рухову діяльність першокласників. Ігри та
ігрові ситуації мають бути невід’ємною частиною як уроків з фізичної культури,
так і уроків з основ здоров’я.
Початковий період адаптації на уроках математики
збігається з проведенням підготовчої роботи до сприйняття понять «число»,
«величина», дій із числами та ін. (дочисловий період). Особлива увага
приділяється розвитку математичного мовлення дітей, формуванню їхніх
особистісних якостей. Подальша робота з ознайомлення дітей із числами та діями
з ними організовується з обов’язковим використанням предметної наочності в ході
проведення дидактичних ігор, практичних робіт, екскурсій тощо.
Залежно від характеру завдань на уроці діти можуть
вставати з-за парт, підходити до столу вчителя, до книжкових полиць, до полиць
із наочністю, іграшками та ін.
Значне місце на уроках математики слід відводити
дидактичним іграм, дозволяючи дітям час від часу рухатися, забезпечуючи зміну
видів діяльності. Для розвитку у першокласників просторових уявлень корисно
використовувати різноманітні дидактичні матеріали: будівельні набори,
конструктори тощо.
Навчання має відбуватися не лише у класі, а й у добре
обладнаній ігровій кімнаті, на уроках-іграх, поза межами класу, школи. Щотижня один урок математики доцільно проводити на повітрі.
Так, під час вивчення ознак предметів (порівняння
предметів за кольором, розміром, формою) доцільним буде проведення екскурсій по
школі, шкільному подвір’ю, на спортивний майданчик із введенням тематичних
ігор, екскурсії у кабінет математики. Екскурсії в парк, вулицями міста, на
пришкільну ділянку, рухливі ігри з різними завданнями допоможуть першокласникам
у засвоєнні просторових уявлень, взаємного розміщення предметів. Під час
вивчення матеріалу з порівняння груп предметів за їх кількістю, а також із
лічби предметів доцільними будуть екскурсії в парк, у магазин.
Адаптаційний період припадає на час зі сприятливими
погодними умовами для проведення екскурсій та цільових прогулянок, у ході яких
відбувається безпосереднє ознайомлення
дітей з навколишнім світом на уроках природознавства. Тим самим
забезпечується накопичення чуттєвого досвіду, реальних яскравих вражень,
важливих для успішного пізнання навколишнього світу, зокрема соціального
оточення дитини.
У зв’язку з тим, що основою вивчення дітьми музичного
мистецтва є найпростіші музичні жанри — пісня, танець, марш, їх інтонаційно-образні
особливості, навчальну діяльність першокласників на уроках музики можна
поєднати з яскраво вираженими ігровими елементами (пластичне інтонування,
музично-ритмічні рухи, вільне диригування, гра на простих музичних
інструментах, інсценування та розігрування окремих музичних творів, пісень
тощо). Це допоможе вчителю зробити уроки музики захопливими, цікавими,
насиченими різноманітними формами діяльності, допоможе запобігти руховій
пасивності та перевантаженню дітей.
У період адаптації першокласників до систематичного
шкільного навчання уроки образотворчого мистецтва відіграють особливу
роль. Художня діяльність супроводжує всю життєдіяльність дитини. Дитина не так
створює малюнок, як передає свій стан. Її художня діяльність передбачає творче
співробітництво, довірливість стосунків між учителем і учнем. Тому сама
атмосфера і цілі художніх занять передбачають окремі ігрові форми спілкування.
Художні
заняття у цей період можуть мати різні форми, як-от: прогулянки та екскурсії в
парк чи в ліс із метою розвитку навичок сприймання, естетичного милування і
спостережливості, а також збирання природних матеріалів для наступних уроків з
образотворчого мистецтва; екскурсії в майстерню народних умільців рідного краю,
в художньо-краєзнавчий музей чи в музей народного декоративно-прикладного
мистецтва; ігри.
Основне
спрямування роботи на перших уроках трудового навчання передбачає
розширення сенсорного досвіду дітей, розвиток моторики рук, координацію рухів,
формування пізнавальних процесів (сприймання, уваги, пам’яті, мислення та ін.),
формування початкових прийомів роботи з ручними інструментами тощо.
Частину
уроків трудового навчання
пропонується проводити у формі екскурсій та ігор. Екскурсію можна пожвавити іграми-змаганнями на розвиток окоміру,
почуття кольору, форми. В уроки на свіжому повітрі слід ввести ігри та
конкурси, пов’язані зі збиранням природного матеріалу. Можна провести
уроки-конкурси чи театралізовані уроки з використанням виготовлених матеріалів.
Згідно з вимогами Державних санітарних правил і норм улаштування,
утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації
навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008–01) на п’ятнадцятій хвилині
кожного уроку має проводитись фізкультхвилинка, що складається з динамічних,
дихальних вправ, вправ для збереження зору, пальчикової гімнастики тощо.
Учитель
повинен весь час стимулювати учнів дотримуватись правильної постави під час
виконання письмових робіт за партою.
Прийоми та методи роботи з дітьми мають забезпечувати
різноманітну активну практичну діяльність кожного учня. Ігрові форми діяльності мають бути домінуючими
під час навчання у 1-му класі.
Домашні завдання учням
першого класу не задаються !
Навчальні
досягнення учнів першого класу оцінюються вербально.
Уміло користуючись у роботі з першокласниками
педагогічним оцінюванням, учитель закладає фундамент для формування в них умінь
об’єктивно оцінювати хід і результати своєї діяльності, стимулює розвиток
навчальних мотивів, створює атмосферу доброзичливих взаємин у класі, що
необхідно для підтримування в учнів почуття власної гідності, доброти і
чуйності.
Форми
і прийоми оцінювання навчальної діяльності першокласників
1. Різні форми схвалення, підбадьорювання, виражені
словесно й за допомогою міміки, жесту, модуляції голосу («впорався», «уже
краще», «чудово», «видно, що стараєшся» та ін.), аналогічно висловлюють
зауваження, заперечення, осуд («спробуй не поспішати і довести до лінії»,
«обведи зразок і напиши так само», «як ти вважаєш, що в тебе не так, як на зразку?»
тощо).
2. Розгорнуте словесне оцінювання (учитель аналізує хід
роботи, її результат; коментує спосіб виконання; показує, що саме варте уваги,
стимулює учнів наслідувати зразок відповіді; показує раціональніші способи
роботи; демонструє можливість зробити щось краще, точніше).
3. Перспективне й відстрочене оцінювання (учитель роз’яснює, за яких умов учень може в перспективі отримати
найвище схвалення).
4. Аргументована само- і взаємоперевірка.
5. Динамічна виставка дитячих робіт із будь-якого виду
діяльності. Організовують в класі, шкільному коридорі для ознайомлення з нею
колективу школи й батьків. Оцінюють самі учні.
6.
Ігрове оцінювання
– це нагородження переможців, учасників гри різними ігровими атрибутами.
Орієнтовні
варіанти вербального оцінювання
Низький рівень (відтворення)
-
Старайся!
-
Будь уважним!
-
Говори чіткіше!
-
Спробуй не поспішати!
-
Твоє письмо має бути кращим!
-
Ти можеш більше!
-
Зосередься, зверни увагу на…
-
Ти здатний на краще!
-
Ти вже більше працюєш над собою!
-
Не сумуй, у тебе все вийде!
-
Вірю, можеш ще краще!
-
Значно краще!
Середній
рівень (розуміння сприйнятого)
-
Досить краще!
-
Щодня це тобі вдається все краще!
-
Так тримати!
-
З успіхом тебе!
-
Я пишаюсь тобою!
-
Дуже добре!
-
Твоя робота дуже потішила мене!
-
Досить вдало!
-
Я щиро радію за тебе!
Достатній
рівень (застосування знань)
-
Вітаю!
-
Це те, що потрібно!
-
Я погоджуюсь з тобою!
-
Я знала, що ти можеш це зробити!
-
Ти вмієш правильно висловлюватись!
-
Гарно зроблено!
-
Який ти дотепний!
-
Мені приємно бачити твою роботу!
-
Ти багато вже вмієш!
-
Як влучно!
-
Це твоя перемога!
Високий
рівень (вияв творчих здібностей)
-
Ти можеш творити!
-
Маєш рацію!
-
Задоволена твоєю роботою!
-
Ти маєш власну думку!
-
Правильна відповідь!
-
Пречудово!
-
Розумник!
-
Відмінно!
-
Прекрасно!
-
Бездоганно!
-
Я б не зуміла зробити краще!
-
Ми пишаємося твоїми досягненнями!
-
Надзвичайно!
-
Довершено!
-
Зразково!
Михальчук Г.В., 2-23-05
